Ціна на аміачну селітру зростає, проте попит на неї підвищився. Аграрії поспішають вкласти в товар гроші, виручені від продажу зерна, аби уникнути подальшого знецінення гривні

З початком внесення азотних добрив ціна на них значно збільшується. При цьому даний факт сучасні аграрії засвоїли давно. Нещодавно експерти прогнозували різке подорожчання аміачної селітри, але в реальності дана продукція подорожчала ще більше. І це не дивно, адже цьому посприяла девальвація гривні. Тому кореспонденти «Агромаркет» вирішили розібратися, які зміни можуть трапитися на ринку азотних добрив вже цього року.

Різке зменшення виробництва

Багато агровиробництв в 2014 році були змушені провести скорочення. При цьому діяльність підприємств «Рівнеазот» і черкаський «Азот» навіть при своїй максимальної завантаженості не можуть компенсувати втрату «Концерну Стирол» і зупинку роботи інших підприємств такого типу на сході України. Незважаючи на всі існуючі проблеми, малоймовірно, що хімічні виробництва не працюватимуть під час посівного сезону, адже це означатиме зрив всієї роботи. Але така нестабільна ситуація, яка пов’язана з діяльністю холдингу, і стала однією з головних причин подорожчання азотних добрив.

Важливо врахувати, що попит на аміачну селітру та КАС на сьогоднішній день набагато більший, ніж очікувалося. Гранульований сульфат і вапняно-аміачна селітра теж обходиться дешевше, тому агроспеціалісти масово закуповують ці добрива.

Якщо подивитися на дані «Інфоіндустрії», то вартість аміачної селітри значно виросла (з 6 400 до 8000 грн.). Карбамід подорожчав в 2 рази, аміачна вода – на 45%, а нітроамофоска – майже на 50%. У результаті цього співвідношення вартості пшениці та селітри в нашій країні вважається майже найвищим у всій Європі. Важливо врахувати, що таких високих показників на вітчизняному аграрному ринку ще не спостерігалося. За інформацією «Інфоіндустрії» до такого стану призвели багато факторів: брак азотних препаратів, максимальні врожаї зернових культур і кон’юнктура добрив. При цьому такому положенню посприяла і девальвація гривні, оскільки в собівартість азотних добрив входить закупівля імпортного газу. Це підтвердили і виробники такої продукції.

Дану ситуацію прокоментував і директор з питань виробництва компанії «Нібулон» К.Хмельницький. Він підтверджує, що вартість мінеральних препаратів дуже прив’язана до долара, тому девальвація гривні так вплинула на їх ціну. При цьому зупинка діяльності виробництв в східній частині країни теж мала значний вплив на ситуацію, що склалася. Як говорить Хмельницький, аміачна селітра обходиться споживачеві майже в 8000 грн. за 1 тонну, а це дорогувато для простого аграрія з районного центру.

Директор черкаського підприємства «Агрохім-2001» А. Халявка підтвердив також, що попит на такі добрива почав зменшуватися. Кожен з агровиробників (за результатами опитування) збирається економити на таких необхідних для рослин добривах. За словами Халявки замість аміачної селітри можна використовувати КАС, карбамідно-аміачну суміш або ж сульфат амонію. Адже ціни на дані препарати дозволяють віддати саме їм свою перевагу більшості аграріїв.

Дорогі добрива підприємці просто не мають можливості купувати. При цьому останнім часом подорожчали і експортні сільськогосподарські продукти, тому після продажу зерна фахівці намагаються відразу купувати матеріально-технічні ресурси. Це дозволить трохи убезпечити від девальвації української валюти, яка спостерігається останнім часом.

Чим замінити?

Фахівці намагаються зробити все, щоб виправити дану ситуацію. Міністерство аграрної політики стверджує, що селітра поставляється по указаному графіку, а в разі її дефіциту буде запропонований карбамід. При цьому фахівці в аграрному відомстві запевняють, що можна використовувати добрива в рідкому стані, які вже багато років використовують провідні європейські підприємства. Але середньостатистичні фермери стверджують, що така дорога продукція їм не по кишені. Адже для її внесення необхідно додатково придбати спецтехніку, а також задіяти висококваліфікованих професіоналів для здійснення таких процедур.

Але фахівці «Інфоіндустрії» впевнені, що до такого методу дуже скоро прийдуть всі аграрії. Цьому сприятимуть проблеми з дефіцитом вологи. Все частіше рідкі препарати використовують як маленькі, так і великі підприємства. Розвиток діяльності трейдерів, які допомагають здійснити доставку товару та внесення за допомогою свого устаткування, дозволяє з кожним роком дешевшати даній послузі. У результаті цього почали з’являтися господарства, які займаються вирощуванням с / г культур на основі саме рідких добрив.

Російський експорт

Закордонна продукція стає все менш доступною, при цьому певну частину вітчизняних добрив потрібно імпортувати за кордон. Виключенням можна назвати продукцію, завезену з Російської Федерації. Як говорить Д. Гордійчук, який є аналітиком компанії «Інфоіндустрія», влітку 2014 року в нашій країні підвищилося мито на російську аміачну селітру практично в 3 рази на наступні 5 років. Це допоможе забезпечити значну перевагу українського товару над імпортним на ринку нашої країни. При цьому імпортери можуть збільшити вартість поставленого продукту з урахуванням розміру мита, яку платить сам виробник сільгосппродукції.

При цьому важливо врахувати, що імпортери з Росії все ж знайшли метод, як продавати добрива українцям в обхід мита. Тому російський товар можна побачити на сучасному українському ринку. По причині девальвації рубля добрива російського виробника широко експортуються за кордон і активно купуються. Зменшити ввезення мінеральних добрив з РФ в Україну поки ніхто не планує, тому вони стають все популярнішими.

Д. Гордійчук прогнозує, що в наступаючому сезоні ще трохи зросте ввезення азотних добрив, при цьому саме з азіатських держав. Ось китайської продукції такого типу до цього на ринку не спостерігалося, а водорозчинні добрива з КНР взагалі відрізняються максимальною якістю.

Співвідношення середньої вартості пшениці 3 кл. до селітри аміачної по низці країн

Дані: «Інфоіндустрія»

 Оксана Пирожок

газета «АгроМаркет», лютий 2015 року