На початку 70-х років минулого століття фермери на заході Канади стикнулися з проблемою зрослих витрат на паливо й добрива і змушені були переглянути чимало методів обробітку грунту, впроваджених тоді, коли їхні компоненти були дешевші, а ціни на зерно — вищі. Змушені більше витрачати ще й через те, що високі ціни на добрива не давали можливості виділяти кошти на інші сфери, тож сільгоспвиробники шукали способи ефективнішого використання добрив.
Д. Новицький, спеціаліст із роботи
з безводним аміаком в умовах
сільського господарства,
ТОВ «Суперіор Фарм»
Відмова від розкидного внесення добрив
Фермери швидко визнали, що розкидне застосування добрив — це неоптимальний спосіб їхнього використання. Однак до певного часу це був єдиний метод застосування їх у великих обсягах. Добриво, внесене сівалкою, дуже ефективне як стартове. Цей спосіб застосовують також, якщо потрібно внести незначну його кількість. До впровадження системи «ноу-тілл» фермери засуджували використання великої кількості добрив під час висіву. Особливо це стосувалося тих сільськогосподарських виробників, які почали збільшувати норму застосування добрив, і згодом фермери, що розширяли свої площі, змушені були сіяти культури точно в строк за допомогою агрегатів малої продуктивності. Мірою розвитку систем висівання, які давали змогу ефективніше використовувати велику кількість добрив, у багатьох випадках було повернуто тенденцію застосування потрібної кількості добрива під час весняного висіву.
Збільшення врожайності за стрічкового внесення добрив
До розвитку методів «ноу-тілл», або прямого висіву, дослідникам, які займаються вивченням методів підживлення культур добривами, стало відомо про потенційні переваги підгрунтового стрічкового внесення добрив до висівання. Це помітили під час проведених дослідів, коли порівняли ефективність внесеного в грунт газоподібного безводного аміаку й гранульованого нітрату амонію із застосуванням врозкид. У даному досліді безводний аміак перевершив за продуктивністю дію розкидного гранульованого добрива. Це наштовхнуло на думку про те, що безводний аміак — краща форма азотного добрива. У нових дослідах помітили: якщо застосовувати гранульоване азотне добриво таким самим способом, як і аміак, то обидві форми азотного добрива мають однакову ефективність. Тобто саме спосіб внесення добрив, а не тип використовуваного добрива є ключовим чинником у виявленні цих відмінностей.
Оцінка ефективності внесення добрив стрічковим способом
На базі підтримки фермерів прерій Західний кооператив добрив Лтд (Western Co — operative Fertilizers Limited (WCFL, або Westco) розпочав вивчення дії добрив під час вирощування яриці, ячменю й каноли як дослідних культур. Дослідники були впевнені, що фермери на заході Канади могли досягти вищих урожаїв, якби здійснили стрічкове внесення добрив, а не розкидне. Та мали одне серйозне обмеження для впровадження цієї ідеї в життя. Не було жодного устаткування, доступного фермерам, з допомогою якого можна було вносити добриво так, як його вносили дослідники Westco. Згодом цю проблему розв’язали завдяки розвитку пневмообладнання, яке можна було використати й для внесення добрив.
Збільшення врожайності за стрічкового внесення добрив
На підставі результатів досліджень учених Westco стало очевидним, що додаткова врожайність зернових, висіяних навесні, завдяки стрічковому, а не розкидному способу внесення добрив, становила 2,0-3,4 ц/га пшениці. Такі самі переваги мали й на ячмені весняного висіву та канолі/ріпаку.
За одночасного застосування азоту й фосфату перевага стрічкового методу була очевидною: врожайність пшениці сягала 3,4-6,7 ц/га. Урожайність контрольної ділянки, де не використовували добрив, і ділянок, де застосовували поєднане розкидне й стрічкове внесення добрив N-P, становила 32,6, 36,2 і 44 ц/га пшениці, відповідно. У цьому специфічному досліді перевага стрічкового внесення добрив N-P становила близько 11,4 ц/га яриці порівняно із контролем.
Таким чином, потенційні переваги способу удобрення культур весняного висіву в західній частині канадських прерій були надто великі для того, щоб залишитися непоміченими. Як наслідок, за минулі 20-25 років від розкидного способу удобрення відмовилися.
Завдяки чому зростає врожайність за стрічкового внесення добрив
На початку 80-х років ХХ століття стрічкові способи внесення гранульованих добрив до початку посівної кампанії були нововведенням. Причини кращої результативності такого внесення добрив не з’ясовано. Проте дослідники виокремили чинники, які могли б сприяти такому ефективному результату: особливості вкорінення культури. Розуміння особливостей укорінення культур може сприяти усвідомленню того, чому добриво, внесене стрічковим способом на глибину 1-2 см нижче глибини висіву, є ефективним. Коріння рослин опускається вниз для того, щоб добре закріпитися в грунті, а також у пошуках поживних речовин і запасів вологи. Тому легко зрозуміти, чому ярові злакові культури, висіяні на глибину 2-3 см, краще пристосовані для швидшого одержання поживних речовин, які розміщені під точкою висіву насіння, ніж речовин, що містяться в поверхневому шарі грунту. Спосіб укорінення матиме більше значення, особливо в таких культур зі стрижневим коренем, як канола або льон, для одержання поживних речовин після стрічкового або розкидного внесення добрив.
Краща позиційна доступність: добриво, внесене стрічковим способом на глибину, що в один-два рази нижча за глибину висіву, коріння культури «перехопить» швидше, бо воно міститься поблизу вологи, яка зберігається довше, ніж у поверхневому шарі грунту.
Кліматична взаємодія: можна спостерігати дві різні кліматичні ситуації, що негативно впливають на розміщення добрив, які розкидають. На базі численних дослідів осіннього висівання ми дійшли такого висновку: розкидне і внесене однорідно в грунт добриво давало малий ефект, якщо поверхня грунту залишалася сухою протягом перших двох-трьох тижнів після появи сходів культури. Проблема полягає в тому, що добриво «лежить на мілині», на поверхні сухого грунту над глибиною вкорінення культури. Коріння не проростає в сухий грунт, а отже, не може одержати поживних речовин на ранній стадії росту. Для того щоб мати бажаний результат, потрібно, щоб коріння культури «знайшло» добриво протягом двох-трьох тижнів після появи паростків.
Імовірно, що в умовах, коли поверхня грунту суха, стрічкове внесення добрива у вологий грунт буде значно ефективнішим. Крім того, ми спостерігали, що в роки оптимальних умов вологості під час посівної, коли випадають своєчасні опади протягом кількох тижнів після появи сходів культури, вони укорінюються мілко — там, де сконцентровані поживні речовини після внесення добрив стрічковим способом. Якщо після вологих умов настане посушливий період, ці культури, не маючи глибоко укоріненої розвинутої кореневої системи, не зможуть використати підгрунтову вологу під час періоду водного стресу. У цих кліматичних умовах, ми помітили, що коріння культур, для яких добриво внесли стрічковим способом, проникало глибоко в грунт і мало сильно розвинені кореневі системи й, таким чином, могло витримати посуху наприкінці сезону вирощування майже без втрат.
Концентрація поживних речовин: деякі люди вважають, що ідеальні умови для росту культур полягають у тому, щоб коренева система культури перебувала в грунті, дуже насиченому поживними речовинами. Значущість цієї умови для культури можна заперечити, бо цього можна досягти й розкидним унесенням великої кількості добрив. Для багатьох грунтів прерій ця умова буде необов’язковою і, до того ж, процедура ця задорога. На менш родючих грунтах розкидання й однорідне внесення добрива в грунт у великій кількості призводить до того, що рослина не може «знайти» добрива, на відміну від того, коли добриво вносять стрічковим способом у концентрованому вигляді нижче глибини висіву. Коріння рослин не має «вмонтованої радарної системи», що сприяє вистежуванню одиничної гранули добрива, воно, швидше, вростає в концентрацію добрива випадково. З цього погляду, поєднання відносно мобільних часток азоту й нерухомих часток фосфату для внесення їх стрічковим способом значно збільшує здатність культури до всмоктування відносно немобільного фосфату. Стрічкове внесення одного лиш фосфату потрібно здійснити на відстані 2-3 см від посівного ряду, для того щоб одержати високу врожайність. Коріння культури одержує вільний доступ до добрива, якщо його внесли локально в концентрованому вигляді, а не тоді, якщо величезну кількість гранул добрива розсипали поверхнею поля.
Розростання коріння: дослідження показують, що для всієї кореневої системи необов’язково мати доступ до добрива. Польові й лабораторні спостереження засвідчили, що тільки-но частина кореневої системи культури «знаходить» концентроване добриво, внесене стрічковим способом, вона починає розростатися там, де є концентрація добрив. Так культура може поглинути більший відсоток добрива, ніж тоді, коли добриво розкидане поверхнею грунту.
Мінімізація контакту грунту з фосфатом: з часом різні хімічні компоненти діють таким чином, щоб зробити фосфатне добриво менш доступним. Якщо вносити концентроване добриво стрічковим способом, то збільшується спроможність культур засвоювати фосфат у локалізованих ділянках системи. І навпаки, за використання розкидного способу фосфатне добриво лежатиме на великій території і буде недоступним для культур. Рідкий фосфат, який наносять на поверхню грунту однорідно, теоретично є найменш ефективним методом використання добрив.
Скорочена нітрифікація: висока концентрація азотного добрива являє собою відносно токсичне середовище для грунтових мікроорганізмів. Отже, оскільки діяльність цих організмів (хоча б на початку) скорочена до периферії простору, де було внесено добриво стрічковим способом, перетворення амонію в нітратну форму вповільнено. Бажано підтримувати азот у формі амонію, щоб скоротити втрати за зиму внесеного восени азотного добрива в погано дренований грунт і збільшити поглинання фосфату з простору, де втримується азотне й фосфатне добриво, внесене стрічковим способом.
Змінена розчинність фосфату: є дослідницькі дані про те, що підтримка високих концентрацій іонів амонію у добриві, внесеному стрічковим способом, може потенційно мати переваги у формуванні корисніших продуктів реакцій, які відбуваються між грунтом і фосфатом (вони більшою мірою розчиняються, тож і доступніші для рослин). Але хімічний склад фосфату у висококонцентрованих добривах, внесених стрічковим способом, не було достеменно вивчено, тож є застереження щодо того, що в певних умовах наявність амонійного азоту насправді може прискорити утворення менш розчинних фосфатів. Таким чином продукти взаємодії фосфату стають доступними рослинам.
Вплив амонію: встановлено, що рослини здатні ефективніше відновити фосфат за наявності амонійного азоту. Спостерігали також і те, що висококонцентровані добрива, внесені стрічковим способом, сприяють підтримці азоту у формі амонію. Саме тому завжди рекомендують за стрічкового способу фосфат вносити разом з азотом, бажано — у великому ступені, в амонійній формі.
Поліпшене поглинання поживних речовин: рослини поглинають поживні речовини через коріння за допомогою дифузії та переміщення потоку часток з плином води. Отже, можемо стверджувати, що концентроване добриво, внесене стрічковим способом у вологий грунт, швидше надходить у рослини.
Кращий показник pН: у разі стрічкового способу внесення треба, щоб рівень pН був трохи нижчим за норму, тоді рослини зможуть легко поглинати добрива. Для багатьох грунтів прерій показник грунту pН занадто підвищений під час росту культур і всмоктування ними поживних речовин.
Спокій насіння бур’янів: польові дослідження свідчать, що розкидний спосіб внесення азотного добрива спричинює проростання насіння бур’янів (особливо вівсюга й гвоздикових рослин), наявних у шарі, насиченому поживними речовинами. Тоді як внесення добрив стрічковим способом на відповідну глибину, навпаки, сприяє значному обмеженню проростання бур’янів.
Ширина міжрядь за стрічкового внесення добрив
Стартове добриво
На сьогодні, якщо фермер вносить стрічковим способом фосфат із азотом, ми рекомендуємо внести невелику кількість стартового добрива (тобто 15 кг 11-51-0 на га) у посівний рядок. Подальше вивчення може визначити умови, в яких не знадобиться стартове добриво. Дослідження в штатах Монтана й Канзас показали, що в деяких районах внесення азоту й фосфату як передпосівного підгрунтового внесення стрічковим способом може справити більшу дію, ніж внесення фосфату в посівний рядок і азоту — стрічковим способом під насіння.
Переваги стрічкового внесення добрив
Одна зі справжніх переваг застосування добрив стрічковим способом полягає в тому, що таке внесення можна проводити разом із проведенням першого обробітку поля. Поєднання цих польових операцій дає змогу зекономити кошти. Було значно вдосконалено дизайн устаткування для внесення стрічковим способом сухих зважених і рідких добрив. Фермери тепер мають альтернативи цього устаткування.
Якщо добрива подорожчають або будуть у дефіциті, фермери зможуть перейти з розкидного їхнього застосування на стрічкове й скоротити кількість добрива на 15-20% без зменшення врожайності.
Удобрення стрічковим способом — досить простий метод, але, без сумніву, в багатьох ситуаціях — це краща альтернатива, ніж розкидне внесення добрив. Можна назвати чимало чинників, які підтверджують, що внесення добрив у грунт стрічковим способом у передпосівний період сприяє більшому зростанню врожайності, ніж застосування врозкид. Фактори численні, і найчастіше їх неможливо відокремити один від одного. Але дивує: чому ми не розробили техніки для внесення добрива таким способом у посушливих умовах фермерського господарства в більш ранній період?
Це питання, безсумнівно, викликає підвищений інтерес в аграріїв, адже безводний аміак на сьогодні — найефективніше і найдешевше азотне добриво. Крім того, внесений у грунт аміак справляє розущільнювальну й знезаражувальну дії. Для нас це було особливо цікаво, тому що в Україні є прекрасні можливості для широкого використання цього виду добрив.
Основні переваги застосування безводного аміаку
Застосування безводного аміаку на 47% здешевлює вартість робіт порівняно з твердими азотними добривами.
Використання безводного аміаку сприяє зниженню витрат ПММ і затрат праці.
Безводний аміак застосовують як основне (передпосівне) добриво під усі культури і вносять не тільки під передпосівну культивацію, а й восени — під зяблеву оранку. Його можна застосовувати для підживлення і просапних культур.
Після внесення і загортання безводного аміаку іон амонію зв’язується грунтовою вологою, а тому швидко поглинається й слабко переміщується в грунтовому горизонті.
Внесення безводного аміаку характеризується рівномірнішим розподіленням його в шарі грунту, а також більшою доступністю активної речовини рослинам.
Під впливом безводного аміаку в грунті зростає кількість рухливих форм фосфору, калію й мікроелементів, що поліпшує режим рослинного живлення.
Специфічне стрічкове внесення безводного аміаку ускладнює ріст і розвиток бур’янів у посівах культурних рослин і паралельно вирішує проблему боротьби зі шкідниками.
Технологія застосування безводного аміаку сприяє підвищенню врожайності та якості зерна.
На сьогодні лише 12% вітчизняного безводного аміаку становлять частину добрив, які використовують українські сільгоспвиробники. Безводний аміак — це ефективне висококонцентроване азотне добриво (82,2% азоту), яке вносять на задану глибину безпосередньо в зону, доступну для рослини. Воно сприяє перетворенню частини фосфору та калію, які перебувають у недоступній формі в грунті, на доступну для рослини форму, поліпшує процес розкладання пожнивних решток. За обробки грунту безводним аміаком знищуються грунтові шкідники, гризуни й мінімізується розвиток грибкових захворювань.
Рідкий (безводний) аміак — безколірний газ, який конденсується за температури -33,5°С і замерзає за температури -77,7°С. Найбільш концентроване (82,3% азоту) і найдешевше азотне добриво. Його добре використовують рослини, а за ефективністю воно не поступається твердим добривам. Численні польові досліди засвідчили, що внесення безводного аміаку, аміачної води й аміачної селітри в помірних дозах (N60-N90) забезпечує приблизно однакову прибавку до врожаю: на 1 кг добрива — 11 кг зерна й 60 кг буряків. За однакової дії на врожай економічна ефективність безводного аміаку перевищує інші форми азотних добрив. Після внесення він підлужнює грунт і мірою переходу в нітрати — підкислює його.
Застосування рідкого аміаку має чимало й інших переваг: дає змогу повністю механізувати всі процеси, пов’язані з транспортуванням, унесенням добрив у грунт і загортанням, забезпечує рівномірніше розподілення азоту. На відміну від нітратних форм азотних добрив, аміак міцно закріплюється грунтом, його поступово використовують рослини, навіть у період надлишкового зволоження. Тому на суглинках безводний аміак можна вносити восени під урожаї наступного року. Завдяки цьому чимало робіт напруженого весняного періоду можна здійснити восени, а ще — ефективно використати ємності для зберігання аміаку. Аміачні добрива під новий урожай слід вносити тоді, коли середньодобова температура не перевищує 10°С і процеси нітрифікації уповільнені. В разі внесення аміаку в теплий період рано восени можливе інтенсивне утворення нітратів і вимивання їх опадами.
Під час унесення рідкого аміаку потрібно уважно стежити за тим, щоб не було втрат азоту. Леткість азоту з рідкого аміаку унеможливлюються, якщо його загортати на глибину 12-16 см на суглинних і 16-20 см — на супіщаних грунтах. Як основне добриво рідкий аміак вносять під усі культури й на всіх грунтах, де потрібні азотні добрива. Його можна застосовувати також як підживлення за міжрядного обробітку просапних культур. Рідкий аміак має високу пружність парів, тому для його застосування потрібне спеціальне устаткування.
Нині передові виробники сільгосппродукції широко використовують стрічкову технологію внесення добрив. Застосування цієї технології гарантує значно вищі врожаї, ніж за традиційного розкидання, на 60-65% зменшує витрати на внесення добрив.
Канадські фермери дійшли висновку, що витрати на застосування 1 кг азоту у вигляді рідкого аміаку на 57% нижчі, ніж використання карбаміду й аміачної селітри.
Безводний аміак NH3 — ефективне, висококонцентроване азотне добриво, що містить 82,2% азоту.
В умовах зрошуваного землеробства рідкий аміак стійкий проти вимивання осінньо-зимово-весняними опадами й поливними водами.
Стаття взята з журналу «Пропозиція».